© Пастир Тарас Коковський, 2013
Стосунки, які дарують спасіння та життя!
Текст: Євр.2:10-18
10 Бо належало, щоб Той, що все ради Нього й усе від Нього, Хто до слави привів багато синів, Провідника їхнього спасіння вчинив досконалим через страждання. 11 Бо Хто освячує, і ті, хто освячується усі від Одного. З цієї причини не соромиться Він звати братами їх, кажучи: 12 Сповіщу про Ім’я Твоє браттям Своїм, буду хвалити Тебе серед Церкви! 13 І ще: На Нього я буду надіятися! І ще: Ото Я та діти, яких Бог Мені дав. 14 А що діти стали спільниками тіла та крови, то й Він став учасником їхнім, щоб смертю знищити того, хто має владу смерти, цебто диявола, 15 та визволити тих усіх, хто все життя страхом смерти тримався в неволі. 16 Бо приймає Він не Анголів, але Авраамове насіння. 17 Тому мусів бути Він у всьому подібний братам, щоб стати милостивим та вірним Первосвящеником у Божих справах, для вблагання за гріхи людей. 18 Бо в чому був Сам постраждав, випробовуваний, у тому Він може й випробовуваним помогти.